Шумная городская улица… Все куда-то торопятся. Как вдруг:
- Колька привет!
- Привет Мишка!
- Сколько лет, сколько зим? Чтоб ты жил покуда не помрешь. Как дела?
- Нормально.
- А у тебя?
- Все путем.
- А с учебой как?
- Нормально.
- А у тебя?
- Все путем.
- Ты с Ленкой, тоже порвал?
- Да. Говорит, что за скучные парни пошли. А сама языком так и мелит, так и мелет - за двоих. А так ниче - нормально.
- Не боись. На наш век их хватит.Ну, пока. Я тороплюсь.
- Давай.
Прошли годы… Скамеечка в скверике. Тихое покашливание. Шелест газет. Пенсионеры отдыхают. Шарканье шагов…
- Колька???
- Мишка???
- Привет!
- Привет!
- Сколько лет сколько зим? Чтоб ты жил покуда не помрешь. Как дела?
- Нормально.
- А у тебя?
- Все путем.
- Семья? Дети?
- Нету.
- Нету?!
- Да ниче. Все нормально.
- А у тя?
- Да тоже все путем…
Комментарий автора: Сегодня торопился на роботу и краем уха слышал, как люди встречаются, здороваются и разбегаются, а жизнь тоже убегает и не все ее догоняют.
Мучинский Николай ,
Тернополь, Украина
Женат. Двое дочерей.Собираю разные удивительные истории-свидетельства, которые случаются с нами в реальной жизни ибо Господь творит чудеса и по сей день. С Божьей помощью пишу по них рассказы, в основном на украинском языке. Есть и небольшая часть рассказов надуманных. Они из личных наблюдений и рассуждений, или сотканы из нескольких историй.
Божих Вам благословений! e-mail автора:ilkivkolja@i.ua
Прочитано 8050 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
